винокурня, -и, р. мн. -рен
ВИНОКУРНЯ, винокурни, мн. винокурни, винокурен, винокурням \\ в формах с сочетанием р[н’]: винокурня... – виноку[р]ня; в форме винокурен – винокуре[н] и допуст. устарелое винокуре[н’].